Основна характеристика олігополії: усвідомлена взаємодія між фірмами.

General Motors безперечно враховує дії конкурентів Ford та Chrysler.

Boeing враховує стратегічну поведінку Airbus.

Перевага першого кроку

Дві великі авіабудівні компанії стоять перед стратегічним вибором фокусування на виробництві літаків різної вантажопідйомності. Вибір вони роблять одночасно.

Яку стратегію ви порадите одній з компаній?

Airbus/Boеing

    Великі літаки

     Малі літаки

Великі літаки

50; 50

200; 75

Малі літаки

75; 200

100; 100

Як зміниться ваше рішення, якщо компанія Airbus матиме перевагу першого ходу?

Побудуйте дерево рішень і знайдіть оптимальну стратегію. Про розробку маркетингової стратегії читайте тут.

Коли фірми входять у змову, вони разом визначають ціну та рівень виробництва, що максимізують прибуток індустрії, який потім розподіляють між собою.

Картелем називають групу фірм, що змовившись ведуть себе як монополіст, максимізуючи їх спільний прибуток.

Одним з найпростіших способів для партнерів контролювати фірми картелю є шпигувати один за одним з допомогою споживачів. Дуже часто ми спостерігаємо на ринку роздрібної продажі намір фірм „beat any price”.

В одних випадках це призводить до дуже конкурентного середовища, а в інших до контролю за цінами у картелі.

Закон Шермана: “забороняються будь-які контракти, монополістичні об‘єднання й таємні змови, що обмежують свободу торгівлі”.

Проблема моніторингу. Якщо фірма порушує таємну угоду і виробляє більше умовленого обсягу, ціна починає знижуватися.

Потрібні ефективні механізми контролю над домовленостями!

Конкуруючи з Westinghouse компанія  General Electric запровадила план “захисту ціни”: якщо General Electric  знижує свою ціну, то вона мусить компенсувати своїм колишнім споживачам різницю в ціні.

Як цей план полегшує організацію змови між компаніями?

Вивчення теорії ігор озброїло менеджерів парадигмою для прийняття стратегічних рішень. Схема PARTS, розроблена Бранденбургером і Нейлбафом, є однією з таких парадигм. PARTS є абревіатурою для:

  • Players (хто і які їх цілі)
  • Added Value (функція виплат)
  • Rules (правила, інформаційна структура, часова структура гри)
  • Tactics  (тактика)
  • Scope (межі впливу гри: товар, група, країна)

У всіх моделях ми припускали, що фірма знає функцію попиту та функцію вартості інших фірм в індустрії. У реальному житті ці функції  не є відомими повністю.

Кожна з фірм оцінює попит та робить припущення щодо функції витрат своїх конкурентів, приймаючи власні рішення.

Усі ці явища знаходяться під прицільним поглядом діючих аналітиків та консультантів, які розробляють відповідні моделі поведінки компаній.

На основі типу приватної інформації:

  • що агент робить – прихована дія (hidden action);
  • ким агент є – прихована інформація (hidden information).

На основі стратегічної взаємодії:

  • неінформований агент “рухається” першим (невідомі характеристики другого агента) – несприятливий вибір (adverse selection);
  • інформований агент рухається першим (його характеристики невідомі другому агенту) – сигналювання (signalling);
  • неінформований агент “рухається” першим (невідомі дії другого агента) – моральний ризик (moral hazard).

Цінова дискримінація споживачів

Якщо у вас багато грошей, то ми вас дискримінуємо, заставивши платити більше!

Приклади цінової дискримінації:

  • вам хочеться їсти і до того ж ви десь поспішаєте;
  • пакети мобільних операторів;
  • ціноутворення авіаперевезень: бізнес-клас та економ-клас;
  • квитки на атракціони;
  • проїзд через платні дороги.

Мистецтво менеджера-дискримінатора заставити в добровільно-примусовому порядку своїх споживачів платити рівно стільки, скільки вони можуть і готові заплатити за товар чи послугу.